![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjlKj7-AwNqH62dWvgrnVquzKUxX1b_JmrIzGggeGmLM98Dj4gxrJE48iJK0Jw-nDB8c86cyRFqc7kj4aFAEkKvLOroBDiTZTUAGlKuBT6mm05sTYFgP-Nh3RGNWDhRTWqgVadmY2nvGvU/s200/198px-F_H_Burnett.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8PEjQ6R0N6XDQVtrBp5lFp4p8BEC2MEU4MR1R0ItTXpbqIesEXXznFHGVSsdE5f4bJiOWEc-Yx6N-WxpDnEe04K1XSzS-v1ZpvjiSFnvLALJi7nUod18b-w8huHT-N-EGDc65dVAfUEk/s200/ridna_mova_9789669170620_images_2105524855.jpg)
Повість Френсіс Бернет «Таємний сад» – книга, яку варто прочитати й дорослому
читачу.
Про дітей, що пізнали з раннього віку повне
сирітство, і які в силу життєвих обставин вимушені долати величезні відстані,
змінювати материки, країни, спосіб
життя, щоб отримати опіку далеких родичів чи
добросердних людей, написано чимало книг. Це «Поліанна» американської письменниці Елеонор Портер ,опублікована
в 1913 році, «Енн із Зелених Дахів» канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері, опублікована в 1908 році і «Таємний
сад» Френсіс Бернет, який опубліковано в 1911 році.
Френсіс Елізі
Годґсон не виповнилося і чотирьох років, коли вона залишилася
напівсиротою.
Можливо у своїй книзі вже доросла Френсіс Бернет
описала й деякі власні дитячі
переживання.
Як і всі діти, головна героїня «Таємного саду» Мері є
дуже допитлива, а заборонене місце в саду, та ще й за муром – таке таємниче, що
всі думки дівчинки лише про одне –
пізнати таємницю саду, у який десять років
не ступала жодна людина .
У своїй книзі Френсіс Бернет прописала одвічну
істину: діти відновлюють власні душевні й фізичні сили у товаристві своїх
однолітків, адже, найкращі ліки – це прогулянки на свіжому повітрі, ігри,
веселощі, невеликі фізичні навантаження (виполоти пирій чи посадити квітку,
доглянути тваринку), здорова природня їжа.
Все це й допомогло сину власника маєтку Коліну
Крейвену повернутися до повноцінного
життя .
А читач разом з головними героями насолоджуватиметься краєвидами
вересового поля та старовинного англійського саду.
Приємного прочитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар