Тарас Шевченко – голос душі українського народу

Тарас Шевченко. Скільки б не минуло років і століть, а повік хвилюватиме українське серце кожне слово Великого Кобзаря. Ці травневі дні наближають нас до щемної дати для кожного українця - 22 травня, коли тіло Тараса Шевченка було віддано землі українській.

Сьогодні, в день 162-ї річниці перепоховання Кобзаря, відбулася година-спомин «Тарас Шевченко – голос душі українського народу».

Вшанувати пам’ять поета зібралися представники влади та духовенства, працівники селищної ради, організацій та установ громади, небайдужі жителі.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих українських воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.

В нинішній складний для нашої країни час, коли Україна вкотре проходить іспит на своє буття, Шевченківське слово лунає особливо потужно та пронизливо. Геніальна поезія великого Кобзаря підтримує патріотичний дух та віру в світле майбутнє для кожного українця.

Ведуча заходу бібліотекар Лілія Оліфір.

Творіння рук, душі і серця

 

                               Творіння рук, душі і серця

Я – українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вишиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря.

 

Вишиванка – символ національної гордості, символ свободи, незламності , віри в нашу перемогу. Вишиванка – ланцюжок єднання минулого, сьогодення та майбуття українців. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до батьківщини, підіймає дух, надихає та сповнює надією. Сьогодні ми всі, в умовах жахливої війни росії проти України, зберігаємо нашу спадщину, наші національні скарби та віримо, що українська культура переживе і цей темний, страшний період і розквітне буйним цвітом та знову розправить свої крила. А завдяки щоденним подвигам наших захисників національна спадщина буде збережена.

Щоб підтримати сутність української вишивки, зберегти та популяризувати славні українські традиції, з нагоди Всесвітнього дня вишиванки в  бібліотеці відтворили атмосферу теплої  домашньої оселі, затишку  та спогадів про рідних.

Милують око вишивки Довгун Акулини, які з домашньої скрині дала донька Галина Мороз. Зачаровують кольоровою гамою рушники і подушечки Євдокії Стасюк. Стежину із рукотворних барвистих вишитих рушників, серветок своєї мами Ганни Грабарчук подарувала бібліотеці Світлана Сивак, за що їй щиро вдячні.

Запрошуємо переглянути етнографічну виставку  із рукотворного багатобарв’я  наших рукодільниць.

Приходьте, милуйтесь, надихайтесь!

Матусю , рідненька, найкраща, єдина…

 

          Матусю , рідненька, найкраща, єдина…

Сердечно вітаємо чарівних жінок, дорогих мам  зі святом Матері!

Хай буде сонячно від материнської любові довкола нас і в наших душах.

В Україні й у всьому світі День матері відзначають у другу неділю травня. Цього року День матері ми святкуємо 14 травня.

Мама…Найперше і найголовніше слово для кожного з нас.  А наша любов до Матері – безмежна та вічна !У кожного з нас є слова про Маму, які породжені серцем, вдячною пам’яттю, щирою любов’ю, мудрістю.

З мамою ми пізнаємо світ, робимо перші кроки.

Від мами й наша мова, материнська мова любові, яку всмоктуємо з її молоком.

Матір – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину.

Материнська любов – вона , як святиня, олтар, сяйво. Та в кожного своя доля, свої корені й переживання. І материнська любов різна, неповторна. Немає їй шкали.

Жінка – патріот рідної землі і виховає такою і свою дитину.

Мами Героїв – особливі жінки. Вони зіткані з любові…

З нагоди свята ми підібрали книги про материнську любов, які заполонять мудрістю, ніжністю й непередбачуваністю.

Читайте, відпочивайте, надихайтеся!

 

Дорогами війни, дорогами пам'яті

 

         Дорогами війни, дорогами пам'яті.

#8 травня_Деньпамятітапримирення

 8 травня, в день пам'яті та примирення, Україна вшановуватиме пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.

Одним з найбільших нещасть для людства є війна. Цифри, цифри…За ними долі людей і їх рідних.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства .

Українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939-1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів.

За більше ніж сім десятків років, що минули від завершення війни, багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди.

Дізнатися про них допоможе погляд в історію «Дорогами війни, дорогами пам'яті» оформлений в публічній бібліотеці.

Представленні видання – це прагнення через документи частково показати історичну дійсність. На основі ахівних документів подано реальну інформацію подій. Подається сучасне бачення стратегічних і фронтових операцій на території України, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби підпільників, демографічні втрати українського народу та інше.

 

Зростає інтерес до розсекречених архівів та невідомих раніше документів часів Другої світової війни. Популярною серед читачів і молоді є робота істориків Українського інституту національної пам’яті «Війна і міф. Невідома Друга світова», 2019року.

Запрошуємо доторкнутися до читання книг.

Українці незламні – від УПА до Азовсталі

 

Українці незламні – від УПА до Азовсталі

                Зібрались ми у цю скорботну днину,

                Віддати шану нашим землякам,

                За волю України, хто загинув,

                Віддавши молоде своє  життя.

                                        У сорокових тут була катівня,

                                        Нікому не вчинили в’язні зла.

                                        Вина їх в тім, що всі вони хотіли,

                                        Щоб Україна вільною була.

Цими віршованими рядками Миколи Тимощука, станичного УПА Нового Роздолу, сина  закатованого Павла Тимощука розпочалася година пам’яті «Українці незламні – від УПА до Азовсталі».

Вже стало доброю традицією, у третю неділю після Світлого Христового Воскресіння приходити на це трагічне і освячене місце, Курган –могилу, щоб віддати шану та вклонитися світлій пам’яті полеглим, закатованим і похованих у спільній могилі борців за волю України.

 

Вшанувати пам’ять борців за волю України прийшли представники селищної ради, духівництво, діти та онуки вояків УПА, небайдужі жителі громади.

В цей день ми поминаємо наших вояків, які віддали своє життя  за Україну.  Сумуємо і молимося за героїв Небесної Сотні, героїв, які загинули у війні  проти російського агресора. Їх жертовність гартує патріотизм всієї України від заходу до сходу.  Хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять.   

 

Заупокійну літію за закатованими та загиблими вояками УПА відправили митрофорні протоієреї, настоятелі Свято-Покровського храму отці Андрій та Василь.

Ведуча заходу Приймак Ірина, провідний бібліотекар публічної бібліотеки.

На знак пошани учасники заходу поклали квіти до пам’ятного хреста та запалили  лампадки.

Пам’ять про незламність борців УПА надихає наших захисників до перемоги, додає їм сили і мужності. І ми віримо ЗСУ!

Все буде Україна!

Слава Україні!  Героям Слава!

 

Весни обірване суцвіття

 

                    Весни обірване суцвіття

 

#чорнобиль#зона #чорнобильськийліс

                                                            « І тихо ступає життя у полин,

                                                              І лине Чорнобильський дзвін.»

                                                                     Малиновий дзвін. Анна Багряна

 

26 квітня 1986 року,    о 1 год.23хв…

Ми знову згадуємо Чорнобиль. Чорнобиль… 37 років потому.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників та усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Лунає дзвін. Тривогою і болем наповнює наші серця. Тривогою – за майбутнє.

І Чорнобиль встиг пережити другу катастрофу – окупацію російськими загарбниками.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло й на екологію Чорнобильської зони. Значна частина збройних сил , яка заходила на територію  України для участі в наступу на Київ, робила це через зону відчуження. Частина території , яка попала під окупацію та безпосередній вплив військових дій агресора, згоріла. Пожежа зачепила частково лісові ділянки. Було зіпсовано рельєф місцевості. Росіяни копали позиції у вузьких місцях, переміщали велику кількість грунту, створюючи позиції як для важкої техніки, так і для піхоти.

Але , незважаючи на реалії часу, у чорнобильській зоні відновлюється дика природа – зокрема, там знову з’явилися бурі ведмеді, сірий лелека.

Найбільша техногенна катастрофа знайшла своє місце і в літературі. Український контент пропонує добірку  творів авторів, що порушують тему Чорнобиля і чіпляють за живе…

До вашої уваги книжкова виставка « Весни обірване суцвіття».

Запрошуємо до перегляду.

Ми українці: честь і слава незламним!

 

                Ми українці: честь і слава незламним!

Ця війна змінила багатьох, ця війна змінила Україну, а ще більше згуртувала українців. Нас не зламали обстріли ,ракети, відключення світла, біль і розчарування.

Сила духу українського народу вражає. Ми ті, хто ми є з нашим нескореним родом, ми – НЕЗЛАМНІ!

Кожен має свій трудовий фронт. Працюємо там, де ми є, робимо внесок у нашу перемогу. У нас усіх тепер одне прагнення – підтримати українську армію, хто як може.

Сьогодні так співпало, що 20 квітня – День вдячності волонтерам. У стінах книгозбірні зібралися особливі люди- волонтери, хто своєю працею вносить маленьку часточку в нашу велику  перемогу.

 

Публічна бібліотека сьогодні - це не тільки інформаційний центр, комунікативний майданчик громади, а з початком російської збройної агресії проти України ще й волонтерський хаб.

Ми не лише не припинили свою діяльність як книгозбірня, а й згуртувалися для надання волонтерської допомоги.

З  ініціативи Рубан Надії Миколаївни, голови ГО «Спілки матерів військовослужбовців Іваничівщини»  у стінах книгозбірні почали  збирати продукти харчування,  медикаменти, ліки та теплі речі для наших захисників. Саме на передодні Великодніх свят розпочалася волонтерська робота по збору «Великодній кошик для солдата». До цієї акції приєдналися  організації селища, працівники освіти, культури, дитячих садків, торгівлі, небайдужі мешканці громади. І цей список можна продовжити…

І так  вже цілий рік.

За їх невтомну працю, недоспані ночі Рубан Надія, «Іваничівські господиньки» отримали подяку від командира 14  окремої механізованої бригади Охріменка.

Теплі слова вдячності і подяки від 100-ої бригади ТРО 55 батальйону сьогодні звучали для «Іваничівські тушкованки»  Петра Грисюка і Дани Смаль, Оксані Ващук, «Іваничівським господинькам», фермеру із Зимного Руслану Кротачу, Валерію Григоровичу Діброві, керівнику  Товариство з обмеженою відповідальністю «П’ятидні» і  колективу Іваничівської  публічної бібліотеки , всім жінкам, які в’язали шкарпеки, змотували клубки і долучалися, хто чим міг.

Так ,сім’я Ващуків! Їх донька Оксана зі своєю сім’єю проживає в Англії, але щодня  невпинно вболіває за нашу  країну, за свою рідну домівку! Оксана Ващук  та її чоловік Джетт організували збір допомоги та здійснюють доставку гуманітарної допомоги до Іванич.  Тут в Іваничах батьки Оксани Олег Ростиславович та Галина Василівна щоденно допомагають всім, хто має потребу в продуктах харчування, одязі, ліках, засобах гігієни та в інших необхідних речах.

 Тож в особі тренера  дитячо- юнацької спортивної школи Івана Богдановича Палія передали подяку і щирі слова вдячності за їх добрі серця.

 

Тушкованки від Петра Грисюка  і брата Володимира щоразу їдуть на передову до наших хлопців. Велика вдячність їм  за цю наполегливу працю.

«Іваничівські господиньки». Тут зібрались жіночки, які своїми руками, зі своїх продуктів  випікають пироги, ліплять вареники, роблять голубці.

Свою продукцію привозять в бібліотеку, а звідси через волонтерів вона прямує на передову.

 

              # ДЯКУЄМ ВОЛОНТЕРАМ!

Дякуємо за смачні паски, дівчатам з кухні КНП '' Іваничівська багатопрофільна лікарня'' і А.В.Баранчук за сприяння.

Дякуємо жителям сіл Лугове, Іванівка та селища Іваничі за цукор , яйця та інші продукти з яких зпекли паски і ще відправили сирі яйця нашим захисникам.

Дякуємо організаціям, які долучилися - це Музична школа, Центр культури, Інклюзивний центр, Центр зайнятості, Іваничівський суд за м'ясні вироби і готівку.

Дякуємо жіночкам з КЗ '' Калинонька '' за цигарки і станки для гоління.

Дякуємо Баскевичу Степану, який передав сало і смалець.

Дякуємо, Наташі Беневят, за велику кількість смачнющих коржиків.

Дякуємо магазинам, '' ДІАНА '' - Лєна Ваянт. '' КОПІЄЧКА '' - Маряна Вишневська. ''МРІЯ '' - Марія Мазурок, які також зібрали пакунки для наших воїнів - паски, кава, чай,хрін, гірчиця, макарони, печиво, вафлі, згущене молоко, консерви, цукерки, шоколад, вологі серветки, шкарпетки.

Дякуємо за кошти, за які ми придбали м'ясні вироби в вакуумному упакуванню це - пасхальні ковбаски, бочок, мясо.

Дякуємо жителям .які принесли паски і м'ясні вироби, горіхи, сушку.

Дякую '' Іваничівським Господинькам '',

Які приготували голубці, сало - мазанку, картопляники з капустою.

Дякуємо за '' Вітамінно ситний перекус''

Дівчатам з Бібліотеки.

Дякуємо вязальницям за килимки для солдата.

Дякуємо Василь і Лариса Шумада за молочні продукти.

Дякуємо жіночкам за молоко.

Дякуємо Наталі Мартинюк і її команді , Івану Дзеньків за маскувальні сітки.

Все це запакувавши ми передали Волонтерам - ОКСАНА КУЦЕНКО і СВІТЛАНА ОНУФРІЄНКО, які вже доставляють наші пасхальні смаколики в Донецьку, Харківську та Запоріжську області для наших захисників і захисниць.

Дякуємо Галині Дзеньків,яка відправляє адресні посилки на схід нашим воїнам.

Гуртуймося і робімо добрі справи, адже кожна добра справа наближає день Перемоги!

Віримо – в перемогу. Все буде Україна.

 Слава ЗСУ! Слава Україні!

 

 

 

 

Шати Великодні одягла земля

 

                                       Шати Великодні одягла земля.

Великдень – одне з найбільших і найсвітліших  християнських свят. Цього дня Ісус Христос воскрес із мертвих. Воскресіння Христове – це символ перемоги життя над смертю, торжество свободи і любові . Для кожного християнина  вічним і неперевершеним ідеалом є образ Ісуса Христа, Сина Божого, який «зійшов із небес і став чоловіком задля нашого спасіння». Подумки, проходячи страсною дорогою Христа, ми очищаємо свою душу, осмислюємо свої вчинки і слова.                          Українці відроджують та свято бережуть свої національні традиції і передають із покоління в покоління.

Так, у публічній бібліотеці влаштовано народознавчий вернісаж «Шати Великодні одягла земля», який присвячений відзначенню свята Христового Воскресіння.

Запрошуємо усіх користувачів публічної бібліотеки  та жителів громади до перегляду.

Ви дізнаєтесь про те, як зустрічали на Україні світле свято Паски Христової, весняне свято воскресіння природи, торжества всього живого. Відновите у пам’яті рецепти випікання пасок, дізнаєтеся про тонкощі фарбування писанок, а також про магічну силу солі, маку, шкарлупи свячених крашанок, які вони набирають на Великодні свята.     

 Переглянете графіку Валентини Протопоп, української художниці, яка творить такі шедеври.

У ці важкі дні для нашої держави ми бажаємо :

                    Хай мир у серці Вашому панує,

                    Хай ангел Божий щастя Вам дарує.

Хай це свято принесе багато радості, душевної теплоти і перемоги для України.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!