Тарас Шевченко – голос душі українського народу

Тарас Шевченко. Скільки б не минуло років і століть, а повік хвилюватиме українське серце кожне слово Великого Кобзаря. Ці травневі дні наближають нас до щемної дати для кожного українця - 22 травня, коли тіло Тараса Шевченка було віддано землі українській.

Сьогодні, в день 162-ї річниці перепоховання Кобзаря, відбулася година-спомин «Тарас Шевченко – голос душі українського народу».

Вшанувати пам’ять поета зібралися представники влади та духовенства, працівники селищної ради, організацій та установ громади, небайдужі жителі.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих українських воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.

В нинішній складний для нашої країни час, коли Україна вкотре проходить іспит на своє буття, Шевченківське слово лунає особливо потужно та пронизливо. Геніальна поезія великого Кобзаря підтримує патріотичний дух та віру в світле майбутнє для кожного українця.

Ведуча заходу бібліотекар Лілія Оліфір.

Творіння рук, душі і серця

 

                               Творіння рук, душі і серця

Я – українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вишиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря.

 

Вишиванка – символ національної гордості, символ свободи, незламності , віри в нашу перемогу. Вишиванка – ланцюжок єднання минулого, сьогодення та майбуття українців. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до батьківщини, підіймає дух, надихає та сповнює надією. Сьогодні ми всі, в умовах жахливої війни росії проти України, зберігаємо нашу спадщину, наші національні скарби та віримо, що українська культура переживе і цей темний, страшний період і розквітне буйним цвітом та знову розправить свої крила. А завдяки щоденним подвигам наших захисників національна спадщина буде збережена.

Щоб підтримати сутність української вишивки, зберегти та популяризувати славні українські традиції, з нагоди Всесвітнього дня вишиванки в  бібліотеці відтворили атмосферу теплої  домашньої оселі, затишку  та спогадів про рідних.

Милують око вишивки Довгун Акулини, які з домашньої скрині дала донька Галина Мороз. Зачаровують кольоровою гамою рушники і подушечки Євдокії Стасюк. Стежину із рукотворних барвистих вишитих рушників, серветок своєї мами Ганни Грабарчук подарувала бібліотеці Світлана Сивак, за що їй щиро вдячні.

Запрошуємо переглянути етнографічну виставку  із рукотворного багатобарв’я  наших рукодільниць.

Приходьте, милуйтесь, надихайтесь!

Матусю , рідненька, найкраща, єдина…

 

          Матусю , рідненька, найкраща, єдина…

Сердечно вітаємо чарівних жінок, дорогих мам  зі святом Матері!

Хай буде сонячно від материнської любові довкола нас і в наших душах.

В Україні й у всьому світі День матері відзначають у другу неділю травня. Цього року День матері ми святкуємо 14 травня.

Мама…Найперше і найголовніше слово для кожного з нас.  А наша любов до Матері – безмежна та вічна !У кожного з нас є слова про Маму, які породжені серцем, вдячною пам’яттю, щирою любов’ю, мудрістю.

З мамою ми пізнаємо світ, робимо перші кроки.

Від мами й наша мова, материнська мова любові, яку всмоктуємо з її молоком.

Матір – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину.

Материнська любов – вона , як святиня, олтар, сяйво. Та в кожного своя доля, свої корені й переживання. І материнська любов різна, неповторна. Немає їй шкали.

Жінка – патріот рідної землі і виховає такою і свою дитину.

Мами Героїв – особливі жінки. Вони зіткані з любові…

З нагоди свята ми підібрали книги про материнську любов, які заполонять мудрістю, ніжністю й непередбачуваністю.

Читайте, відпочивайте, надихайтеся!

 

Дорогами війни, дорогами пам'яті

 

         Дорогами війни, дорогами пам'яті.

#8 травня_Деньпамятітапримирення

 8 травня, в день пам'яті та примирення, Україна вшановуватиме пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.

Одним з найбільших нещасть для людства є війна. Цифри, цифри…За ними долі людей і їх рідних.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства .

Українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939-1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів.

За більше ніж сім десятків років, що минули від завершення війни, багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди.

Дізнатися про них допоможе погляд в історію «Дорогами війни, дорогами пам'яті» оформлений в публічній бібліотеці.

Представленні видання – це прагнення через документи частково показати історичну дійсність. На основі ахівних документів подано реальну інформацію подій. Подається сучасне бачення стратегічних і фронтових операцій на території України, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби підпільників, демографічні втрати українського народу та інше.

 

Зростає інтерес до розсекречених архівів та невідомих раніше документів часів Другої світової війни. Популярною серед читачів і молоді є робота істориків Українського інституту національної пам’яті «Війна і міф. Невідома Друга світова», 2019року.

Запрошуємо доторкнутися до читання книг.

Українці незламні – від УПА до Азовсталі

 

Українці незламні – від УПА до Азовсталі

                Зібрались ми у цю скорботну днину,

                Віддати шану нашим землякам,

                За волю України, хто загинув,

                Віддавши молоде своє  життя.

                                        У сорокових тут була катівня,

                                        Нікому не вчинили в’язні зла.

                                        Вина їх в тім, що всі вони хотіли,

                                        Щоб Україна вільною була.

Цими віршованими рядками Миколи Тимощука, станичного УПА Нового Роздолу, сина  закатованого Павла Тимощука розпочалася година пам’яті «Українці незламні – від УПА до Азовсталі».

Вже стало доброю традицією, у третю неділю після Світлого Христового Воскресіння приходити на це трагічне і освячене місце, Курган –могилу, щоб віддати шану та вклонитися світлій пам’яті полеглим, закатованим і похованих у спільній могилі борців за волю України.

 

Вшанувати пам’ять борців за волю України прийшли представники селищної ради, духівництво, діти та онуки вояків УПА, небайдужі жителі громади.

В цей день ми поминаємо наших вояків, які віддали своє життя  за Україну.  Сумуємо і молимося за героїв Небесної Сотні, героїв, які загинули у війні  проти російського агресора. Їх жертовність гартує патріотизм всієї України від заходу до сходу.  Хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять.   

 

Заупокійну літію за закатованими та загиблими вояками УПА відправили митрофорні протоієреї, настоятелі Свято-Покровського храму отці Андрій та Василь.

Ведуча заходу Приймак Ірина, провідний бібліотекар публічної бібліотеки.

На знак пошани учасники заходу поклали квіти до пам’ятного хреста та запалили  лампадки.

Пам’ять про незламність борців УПА надихає наших захисників до перемоги, додає їм сили і мужності. І ми віримо ЗСУ!

Все буде Україна!

Слава Україні!  Героям Слава!