Іваничівська публічна бібліотека
неділя, 24 травня 2026 р.
Книга за рецептом
пʼятниця, 8 травня 2026 р.
Війна пам’яті в часи війни
Війна пам’яті в часи війни
Пам’ятаємо – перемагаємо!
8 травня Україна відзначає день пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні 1939-1945 років. Цей день встановлено Законом України у 2023
році на знак солідарності з Європою, в пам’ять про ту страшну трагедію в
історії людства. Саме цього дня , у 1945 році було підписано Акт про капітуляцію Німеччини.
Україна – не святкує, а вшановує. Пам’ять говорить нам про те, що ми не
маємо права забувати мільйони людей, які загинули у Другій світовій війні.
Згадуючи героїв минулого, у цей складний час російсько-української війни ,
вшановуємо захисників і захисниць України, як вільної та демократичної держави.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки свою землю, а
країни Європи від російської експансії.
У скорботі схиляємо голови за всіма жертвами війни. Низько вклоняємось
героям сьогодення та віримо, що Україна здобуде перемогу над ворогом, і ми
житимемо під мирним небом на вільній українській землі. ! Наша перемога – це
питання існування України.
До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотека
підготувала книжкову виставку «Війна пам’яті в часи війни», на якій
представлені сучасні видання, що висвітлюють один із найтрагічніших періодів в
історії України: подвиг наших воїнів, ціна великої перемоги та її історичне
значення. Тут є книги і про новітніх героїв записаних, занотованих,
запам’ятованих на фронті. Це прості
хлопці і дівчата, медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, піхотинці,
які просто воюють.
Не забуваймо, хто захищає свою землю – завжди перемагає! Пам’ять робить нас
сильнішими.
Пам’ятаємо – перемагаємо!
Все буде Україна!
четвер, 7 травня 2026 р.
У книжок немає кордонів
У книжок немає кордонів
неділя, 3 травня 2026 р.
Авторська ініціатива: книги в дар бібліотеці.
Авторська ініціатива: книги в дар
бібліотеці.
Подарована
книга – це радість не для однієї людини, а для цілої спільноти читачів.
«Моє
життя теж в надвечір’ї,
Бо прожите – минулий час,
А десь високо, як в сузір’ї,
Дитинства вогник ще не згас».
Недільний день в
бібліотеці розпочався приємною несподіванкою. До нас завітала Марія Семенівна
Збаранська і подарувала дві книжечки поезій. Як виявилось, ця жінка - творча
людина, для якої вірші і вишивка це її хобі , хоча за фахом медична сестра,
вона є нашою землячкою з багатодітної сім’ї родини Васькових, На даний час вона проживає у Верхньодніпровську
на Дніпропетровщині, а сюди приїхала у
гості до сестри Олі. Були зустрічі із однокласниками і візит до нашої бібліотеки.
Одна із книг
подарованих - Марії Семенівні «Ластівка»
-це збірка її поезій різних за тематикою: тут роздуми про сенс життя, кохання і
зраду, радість і страждання. Хороша співрозмовниця, приємна у спілкуванні вона
поділилася своїми думками, що її спонукало писати вірші ,зачитавши найбільш
близькі.
«Світло незабутих
предків» друга подарована книга. ЇЇ автор Іван Демченко, чоловік Марії Семенівни.
Це вже шоста збірка поета, до якої увійшла поетична Шевченкіана та вірші і
поеми останніх років.
У
травні трави стигнуть, як жита,
Шовковий колос
дружно викидають.
Стеблина кожна кличе мов – живи!...
Будь молодим, як
зелен-цвіт весною,
Волошку ніжну марно не зірви,
Йди до людини миром, не війною.
Так
схожа доля вічної трави
На долю жінки – матері земної.
Поет запрошує
небайдужого читача задуматися над болючими питаннями: куди йдеш, людино? Щоб
почути відповідь, автор звертається до світлої пам’яті Великого Кобзаря.
О мово рідна ! Серце України.
Тебе хотіли вирвати не раз.
Та б’ється серце, і в його глибинах
Світає Слово, що творив Тарас.
Душа його, велика, як сузір’я,
Безсмертна, для нащадків буде жить.
Дякуємо за книги і
бажаємо нових творчих здобутків.
.jpg)







