Книга за рецептом

Ми живемо у час, коли кожен із нас втомлюється. Від новин. Від тривоги. Від постійного поспіху. Іноді складно знайти слова навіть для самого себе. Але є те, що вміє лікувати тихо. Книга! Не повчанням. Не мораллю. А відчуттям: «Ти не один».

Сьогодні у нашій книгозбірні відбулася бібліотерапевтична акція «Книга за рецептом» — тепла та пізнавальна зустріч, де книги стали справжніми ліками для душі.

Ми говорили про силу читання, яке заспокоює, підтримує й надихає.

Учасники ознайомилися з поняттям бібліотерапії, дізналися, як література допомагає долати стрес, знаходити емоційну підтримку, надихатися та краще розуміти себе й інших. Обговорили книги, що дарують позитивні емоції, спокій і мотивацію, а також поділилися власними читацькими враженнями.

Захід пройшов у дружній та щирій атмосфері, залишивши учасникам гарний настрій і бажання читати більше.

Дякуємо кожному, хто розділив із нами цей теплий день у бібліотеці!

Шевченко промовляє крізь віки

 Шевченко промовляє крізь віки

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люди, наша слава,

Слава України!

Щорічно 22 травня українці вшановують пам’ять Тараса Шевченка – постаті, що уособлює боротьбу за свободу, національну гідність і незалежність. Саме цього дня, 165 років тому, у 1861 році, згідно з його останньою волею, прах Кобзаря було перепоховано в рідній Україні на Чернечій горі поблизу Канева.

Минуло багато років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами.

Крізь століття голос Шевченка не стихає та продовжує надихати, застерігати і вести українців дорогою правди.

22 травня 2026 року біля пам’ятника Кобзареві в Іваничах відбулась година – спомин «Шевченко промовляє крізь віки».

На традиційне вшанування пам’яті Тараса Шевченка прийшли представники духовенства, працівники селищної ради, комунальних установ та небайдужі жителі.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які віддали життя за нашу волю.

На знак вшанування пам'яті видатного поета присутні поклали квіти до підніжжя пам'ятника Тарасу Шевченку.

Шевченко – це символ нашої незламності, боротьби та любові до України.

Бачити менше

Вишиванка – то пісня, то доля, то серце України

 

                               Вишиванка – то пісня, то доля, то серце України

                                      ( народознавчий портал )

 

Щороку в третій четвер травня Україна вбирається у вишиванки — символ національної єдності, духовної краси та прадавніх традицій.

Це не просто день у календарі, а справжнє свято душі та єдності.

Це свято, яке два десятиліття тому об’єднало студентську спільноту, сьогодні стало символом єднання мільйонів сердець у всьому світі.

Гасло ювілейного року – «Завдяки кожному з нас» - нагадує нам, що вірність традиціям тримають культурний стрій. 

21 травня, у День вишиванки 2026 року, в Україні започатковується акція «Вишита стрічка пам’яті», яка покликана вшанувати полеглих захисників і захисниць.  До цієї акції в бібліотеці, на стіні пам’яті «Герої не вмирають» прикріпили вишиті стрічки, тим самим подякувавши Героям  за їхній подвиг. 

Сьогодні наша бібліотека наповнилася особливим теплом — цей день об’єднав надвечірців, гостей та талановитих майстринь у справжньому святі української душі. Присутні познайомилися із творчою виставкою сім’ї Цивінських, із села Менчичі — тепла, родинна, створена любов’ю й натхненням .          

Вишиванка — це не декор. Це лист, написаний нитками.

Вишиванка продовжує писати свою історію стібок за стібком, а спільна радість цього дня зміцнює нашу єдність.                    

Вишиваємо спільне майбутнє разом!                                      

Нехай вишиванка завжди буде символом нашої сили, незламності та краси!

 

Руками і серцем вишита Україна

 Руками і серцем вишита Україна

Мама з донькою поруч сідають —

І стихає вечірній поріг.

Нитка в пальцях тихенько палає,

Наче спогад, що серце зберіг.

Мама вишила сонце і долю,

Донька — квіти весняних надій.

І зростає любов поміж ними

У мереживі теплих подій.

У руках їх — не просто робота,

А родинного щастя струна.

Бо вишивка — це ніжна турбота,

Що єднає серця і літа.

З нагоди Всесвітнього дня вишиванки у нашій бібліотеці відкрилася особлива творча виставка сім’ї Цивінських, жительок села Менчичі — тепла, родинна, створена любов’ю й натхненням

Тут поруч живуть два світи: ніжна українська вишивка мами Віти та сяйлива алмазна мозаїка доньки Анни.

У маминих роботах — тепло рук, традиція, пам’ять і душа, вишита нитками.

У доньчиних картинах — блиск сучасного мистецтва, терпіння, фантазія та світло маленьких кристалів.

Так поєднуються покоління: через творчість, красу і любов до справи, яка народжується серцем.

Кожна робота на виставці — це історія про родину, натхнення і особливий зв’язок між мамою та донькою.

Запрошуємо завітати до бібліотеки та побачити, як по-різному може звучати мистецтво — нитками й сяйвом

Бачити менше