четвер, 24 листопада 2022 р.

Холодний подих згаслої свічі

 

                             Холодний подих згаслої свічі

«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

26 листопада – день пам’яті жертв Голодомору в Україні.


Голодомор – це явище, яке навіки закарбоване в книзі буття українців. Ці трагічні сторінки нашої  історії , які поглинули мільйони безневинних, - не підлягають забуттю.

  Оцінки Голодомору 1932–1933 років в Україні як геноциду ґрунтуються на великій кількості наукових досліджень і міжнародних правових документів, сотнях тисяч архівних документів і спогадів тих, хто вижив.

У сучасному світі про масові вбивства шляхом  штучно створеного голоду писали свої твори зарубіжні та українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів.

Вважається, що роман  Уласа Самчука«Марія» - перший художній твір про Голодомор. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає зрозуміти, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

В еміграції про трагедію голоду в Україні писав Євген Маланюк – «вже нема хуторів, тільки - трупи в житах» у поезії «Року Божого 1933».

Титанічні праці Джейса Мейса – відомого американського дослідника історії України - присвячені розкриттю повноти історичної правди про найважливіші сторінки з найбільших геноцидів в історії – Голодомору 1932-1933 років.

Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 90 років тому, ми зробили добірку художніх ,документальних та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору на виставці-жалоба «Холодний подих згаслої свічі».



Запрошуємо до перегляду.

понеділок, 21 листопада 2022 р.

Зігрій серце солдата


21 листопада – День Гідності та Свободи. Це день, коли українці показали характер - і увесь світ його побачив. Коли українці заявили про силу єдності та могутність духу. Це черговий символ нашої боротьби та майбутньої перемоги, що проходить під гаслом «Вистояли на Майдані – переможемо у війні!»
Сьогодні свободу та гідність захищають і проявляють наші захисники. Наразі вони потребують моральної підтримки, теплоти сердець українців. Ми маємо можливість передати часточку нашої турботи та вдячності на передову. З цією метою у бібліотеці та у школі пройшла акція «Зігрій серце солдата». У кожну в’язану пару шкарпеток вкладається часточка душі тієї людини, що їх виготовила . А від молоді - прості та щирі побажання солдатам, що знаходяться в окопах, на передових позиціях. Ми впевнені, що вони хоч на мить зможуть підняти настрій, зрозуміти, що їм тут вдячні, що про них пам’ятають і чекають їх додому живими.

 

 

пʼятниця, 18 листопада 2022 р.

Майдан, Шість літер нашої свободи

 

                                   «МАЙДАН. Шість літер нашої свободи »

21 листопада в Україні щорічно відзначається День Гідності та Свободи, згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.  

Майдан Незалежності  - це потужна точка енергії нашого народу, де встигли почути все: радість, безвихідь, горе, біль, гордість і повагу. Це був надзвичайно важкий іспит, але ми продемонстрували свою гідність, прагнення до свободи. На Майдані українці довели, що ми одна велика сім’я, яка готова до кінця боротися за свої ідеї.

Революція Гідності стала не просто переломним історичним моментом для України, вона стала подією, яка змінила світ. Вона показала українцям  справжню ціну  їхньої свободи.

Відзначення цього святкового дня у 2022 році проходить за тематикою «Революція Гідності перший переможний бій цієї війни» та з гаслом «Вистояли на Майдані - переможемо у війні!»

 

У публічні бібліотеці  була проведена патріотична година, присвячена вшануванню подвигу учасників Революції Гідності та увічнення героїв Небесної Сотні. На неї завітали учні 10-А класу Іваничівського ліцею №1, класний керівник Пашко Леся Василівна.





 Мета заходу-вшанувати  патріотизм і мужність учасників Революції Гідності 2013 -2014 років , виховувати у школярів почуття патріотизму, любові до рідної  країни та громадянської активності.

Всі присутні вшанували хвилиною мовчання Героїв Майдану, нашого земляка Сергія Байдовського, воїнів-захисників України, які загинули за світле майбутнє та незалежність України.



Учні з цікавістю знайомилися із книжково-ілюстративною виставкою «Оспіваний Майдан».

Свобода та гідність були тими цінностями, за які виходили і гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і проявляють українські воїни та цивільні громадяни

Віримо, що переможний дух дух Свободи, ті чесноти та цінності, які загартовувалися на Майданах, приведуть Україну до перемоги

вівторок, 15 листопада 2022 р.

Той, що живе у піснях

 

14 листопада - 110 річниця з дня народження видатного всесвітньовідомого поета Андрія Самійловича Малишка. Його ім’я давно вже вписане червоними літерами в історію української культури, а «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інші поезії, покладені на музику, збагатили золотий фонд української пісні та стали візитівкою українців у світі. Сучасники справедливо називали митця «щедрим соняхом нашої землі», «золотим соняхом української поезії», бо тієї душевної щедрості, осяйної і сонячної, вистачило на всю Україну.
З нагоди відзначення річниці з дня народження поета у бібліотеці провели музичну годину «Той, що живе у піснях».
Пісні поета стали справжнім оберегом українського народу. Незабутні пісні, які стали справді народними, відтворили своїми талановитими чудовими голосами працівники центру культури.
Кожна виконана пісня, яка прозвучала у залі, зачепила за живе кожного присутнього. Ось такі вони, пісні на вірші А. Малишка. Щирі, емоційні, сповнені любові та тепла.
Захід доповнила викладка літератури «Поезія краси і добра».

Той, що живе у піснях

 

                   «Той, що живе у піснях»

14 листопада  - 110 річниця з дня народження видатного всесвітньовідомого поета Андрія Самійловича Малишка.  Його ім’я давно вже вписане червоними літерами в історію української культури, а «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інші поезії, покладені на музику, збагатили золотий фонд української пісні та стали візитівкою українців у світі. Сучасники справедливо називали митця «щедрим соняхом нашої землі», «золотим соняхом української поезії», бо тієї душевної щедрості, осяйної і сонячної, вистачило на всю Україну.

З нагоди відзначення річниці з дня народження поета у бібліотеці провели музичну годину «Той, що живе у піснях».




Пісні поета стали справжнім оберегом українського народу.  Незабутні пісні, які стали справді народними, відтворили своїми талановитими чудовими голосами працівники центру культури.




Кожна виконана пісня, яка прозвучала у залі, зачепила за живе кожного присутнього. Ось такі вони, пісні на вірші А. Малишка. Щирі, емоційні, сповнені любові та тепла.  

Захід доповнила викладка літератури «Поезія краси і добра».

середа, 9 листопада 2022 р.

Радіодиктант

 Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, бібліотекарі разом з користувачами долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності-2022.

Текст диктанту «Твій дім» надзвичайно хвилюючий і емоційний.
Читала народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Доєднались до написання Радіодиктанту українці з нескореного Миколаєва і з Одеських катакомб, з різних куточків світу, чий дім «умістився до розмірів валізи».
Радіодиктант цьогоріч – це єднаюча акція, яка дає віру в те, що війна скоро закінчиться. А поки ми повинні боротися «за право вижити й зберегти в собі свій дім».

вівторок, 8 листопада 2022 р.

 

                             ДО МОВИ ДОТОРКНЕМОСЬ СЕРЦЕМ

 

9  листопада- День української писемності та мови. 

А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.

Як багато пережила наша мова… Її забороняли, їй відмовляли у праві вважатися мовою, її викорінювали разом із найкращими представниками нації. Зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.

 Та вона вижила.  І сьогодні кожен із нас може говорити нею вільно ,і без остраху. Шануймо нашу мову!

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.



 

Щороку, саме в День української писемності та мови, проводиться Всеукраїнський радіо- диктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це перевірка знань, а також єдність з усіма , хто любить і шанує рідне слово.

Тож запрошуємо до перегляду літературно-тематичної композиції «До мови доторкнемось серцем».





понеділок, 7 листопада 2022 р.

Григорій Сковорода:шлях мудреця

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ШЛЯХ МУДРЕЦЯ

3 грудня - 300 років від народження  Григорія Сковороди (1722-1794), -генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, культурно-освітнього подвижника.

 

Уже три століття  живе у серці кожного українця пам’ять про великого мислителя і поета, провидця і мрійника.


Григорій Сковорода – це втілення духу і мудрості України. Він був проповідником філософії любові і свободи, патріотом і борцем за українську незалежність.

Постать Сковороди знаменує цілу епоху: кінець Гетьманщини та народження ранньомодерної України XVIII — добу політичної трансформації та пошуків нового порядку життя.

Сковорода – реальна і містична фігура, праведна і мудра.

Григорій Сковорода обрав новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку, співаючи на повні груди, власними ногами  виходив усю Україну, Великоросію, а ще й Західну Європу. І ця мандрівка тривала до самої смерті — чверть віку. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою чи флейтою, і своїми творами. Слава про нього розходилася широко, і багато хто бажав його бачити й чути як речника великої правди.

Жоден твір не було видано за його життя.


Його «філософія щастя» вже майже 300 років наповнює наші серця мудрістю. Не лише в Україні, а й за її межами. Мудрий Сковорода словом істини очищає нашу свідомість, сповнює надією, долучаючи до мудрості.

У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, розуміння власної культурної ідентичності, переосмислення історичної спадщини, плекання особистої та національної свободи ― особливо важливі.

Якщо взяти фразу “Світ ловив мене, та не спіймав” , то вона влучна навіть і сьогодні. На початку травня Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області  російські загарбники розбомбили, при цьому його скульптура та експонати вціліли. Тобто “руський мир”, який прийшов до Сковороди, не впіймав його знову.

Мудрий Сковорода словом істини очищає нашу свідомість, сповнює надією, долучаючи до мудрості.

 «Життя — це постійний та безперервний пошук істини», саме так вважав Григорій Савич.

Світ Сковороди непростий, його не вхопиш одразу, тому ювілейний період ― добра нагода для того, аби в нього зануритись і пильно та захоплено на все подивитись. 

Пропонуємо дізнатися більше про життя та діяльність Григорія Савича Сковороди з книг, які зібрані на книжковій виставці « Григорій Сковорода: шлях мудреця».