вівторок, 12 листопада 2019 р.

Кожен спогад, мов свята зернина


   Голодна смерть, напевно, найстрашніша. 
   Вона повільна, довга і тяжка,
   Жахлива і пекельна, найлютіша,
   Бо зводить з розуму й така тривка…

    Щороку наприкінці листопада весь народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю невинних жертв далеких 1932-1933-х років. 
    Біль Голодомору ніколи не зникне, він завжди буде з українцями.  Жахливо ступати болючими стежками страшної  трагедії, яка розігралася на землі квітучого українського краю.   Кожен із нас переосмислює нашу історію,  її сторінки, які примушують стискатися людські серця.
     До  вашої  уваги  виставка-жалоба "Кожен спогад, мов свята зернина", що допоможе  краще пізнати ті трагічні події в житті народу.

     Тут  представлені спогади очевидців, архівні документи та ілюстровані матеріали,  що розкривають перебіг,   причини та наслідки трагедії  для українського народу.


       Голодомор – не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам’ять .То ж давайте відкриємо свої душі й серця для спогадів про ті страшні роки, для вшанування тих, які залишили життя земне у пекельних муках.
                                       Хай подібне не повториться ніколи!

Немає коментарів:

Дописати коментар