середу, 15 лютого 2023 р.

«Шахи – це мистецтво. Саме любов до них нас усіх єднає!»

 

«Шахи – це мистецтво.

Саме любов до них нас усіх єднає!»

 

Літопис нашого краю зітканий із тисяч стежин-доль людей.

Вчитель! Педагог! Освітянин! Справжній друг і порадник!                                   Сіяв. Плекав добре, мудре ,вічне.

Василь Паїсович Бик – знана і шанована на Іваничівщині та за її межами людина. В пам’яті вихованців, колег, друзів, односельчан він залишиться сильною, яскравою, непересічною особистістю.

 10 лютого йому виповнилося б 85…


Він був людиною спокійної вдачі, ентузіастом, що вніс свій вагомий внесок у популяризацію фізичної культури та спорту, зокрема, поширенню шахів та шашок серед учнів та серед населення району.

55 років працював вчителем історії в Іваничівській середній школі №1 (нині  ліцей №1 ).

Після смерті Василя Паїсовича ( відійшов у вічність 3 серпня 2015 року) його справу продовжили  родина, учні та послідовники. Тут ,у стінах бібліотеки, Василь Паїсович до Міжнародного дня шахів проводив шахові турніри. Він був активним читачем бібліотеки, приймав участь у масових заходах, був цікавим співрозмовником.


Ця людина була справжнім фанатом шахів, шашок і прививала любов до цієї гри всім , хто ними цікавився.


В читальному залі книгозбірні зібралась шахова еліта району, щоб провести перший турнір пам’яті Василя Бика. Організаторами тоді виступили сектор з питань фізичної культури та спорту РДА ( завідувач Анатолій Семерей) ,


Іваничівська районна організація фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (голова Валентин Радзивіло), при підтримці Волинської обласної організації ВО «Свобода» та місцеві любителі гри в шахи, які започаткували проведення щорічного шахового турніру його пам’яті.

Ідуть роки. Продовжують зберігати славну традицію гри в шахи самі учасники змагань. Сьогодні ініціаторами проведення турнірів пам’яті Василя Паїсовича Бика  стали Сергій Лойко, Андрій Клявзунік, Віталій Гуменюк.




І як говорить Олесь, син Василя Паїсовича –«Я вірю, що часточка Василя Паїсовича  залишилась у кожного із вас і він тут разом з вами…».

Тож нехай традиція проводити цей турнір живе багато років, як і світла пам’ять про прекрасну людину, Василя Паїсовича, який прожив таке гідне життя.



Немає коментарів:

Дописати коментар