І чуєм те, що завжди веселить.
Не бачимо того, що серце крає,
Бо нам тоді чогось душа болить.
Бо нам тоді чогось душа болить.
Україна
п’ятий рік не змінює колір своєї хустинки, а ми підлаштувалися і, на превеликий
жаль, звиклися з цим. Не багатьох вже розчулює смерть... Ми примирилися і
продовжуємо жити серед тисяч жінок, котрі втратили і продовжують втрачати
своїх синів і чоловіків, ми геть забули, скільки дітей залишилися без батька. Сьогодні,
коли на сході нашої країни відбуваються жахливі події, кращі сини і доньки
відстоюють державну цілісність України. Та, на жаль, жодна війна не обходиться
без людських втрат. Не оминула “чорна хмара” і наш край, родини Іваничівщини втратили своїх рідних. З ініціативи голови ГО «Спілка матерів військовослужбовців" Надії Рубан в читальному залі бібліотеки відбулася
зустріч за круглим столом, на яку були запрошені
матері, дружини, рідні загиблих героїв АТО
і представники органів влади.
Немає коментарів:
Дописати коментар