Той, що живе у піснях

 

14 листопада - 110 річниця з дня народження видатного всесвітньовідомого поета Андрія Самійловича Малишка. Його ім’я давно вже вписане червоними літерами в історію української культури, а «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інші поезії, покладені на музику, збагатили золотий фонд української пісні та стали візитівкою українців у світі. Сучасники справедливо називали митця «щедрим соняхом нашої землі», «золотим соняхом української поезії», бо тієї душевної щедрості, осяйної і сонячної, вистачило на всю Україну.

З нагоди відзначення річниці з дня народження поета у бібліотеці провели музичну годину «Той, що живе у піснях».

Пісні поета стали справжнім оберегом українського народу. Незабутні пісні, які стали справді народними, відтворили своїми талановитими чудовими голосами працівники центру культури.

Кожна виконана пісня, яка прозвучала у залі, зачепила за живе кожного присутнього. Ось такі вони, пісні на вірші А. Малишка. Щирі, емоційні, сповнені любові та тепла.

Захід доповнила викладка літератури «Поезія краси і добра».

+4

Той, що живе у піснях

 

                   «Той, що живе у піснях»

14 листопада  - 110 річниця з дня народження видатного всесвітньовідомого поета Андрія Самійловича Малишка.  Його ім’я давно вже вписане червоними літерами в історію української культури, а «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інші поезії, покладені на музику, збагатили золотий фонд української пісні та стали візитівкою українців у світі. Сучасники справедливо називали митця «щедрим соняхом нашої землі», «золотим соняхом української поезії», бо тієї душевної щедрості, осяйної і сонячної, вистачило на всю Україну.

З нагоди відзначення річниці з дня народження поета у бібліотеці провели музичну годину «Той, що живе у піснях».

Пісні поета стали справжнім оберегом українського народу.  Незабутні пісні, які стали справді народними, відтворили своїми талановитими чудовими голосами працівники центру культури.

Кожна виконана пісня, яка прозвучала у залі, зачепила за живе кожного присутнього. Ось такі вони, пісні на вірші А. Малишка. Щирі, емоційні, сповнені любові та тепла.  

Захід доповнила викладка літератури «Поезія краси і добра».

Радіодиктант

 Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, бібліотекарі разом з користувачами долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності-2022.

Текст диктанту «Твій дім» надзвичайно хвилюючий і емоційний.

Читала народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Доєднались до написання Радіодиктанту українці з нескореного Миколаєва і з Одеських катакомб, з різних куточків світу, чий дім «умістився до розмірів валізи».

Радіодиктант цьогоріч – це єднаюча акція, яка дає віру в те, що війна скоро закінчиться. А поки ми повинні боротися «за право вижити й зберегти в собі свій дім».

 

                             ДО МОВИ ДОТОРКНЕМОСЬ СЕРЦЕМ

 

9  листопада- День української писемності та мови. 

А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.

Як багато пережила наша мова… Її забороняли, їй відмовляли у праві вважатися мовою, її викорінювали разом із найкращими представниками нації. Зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.

 Та вона вижила.  І сьогодні кожен із нас може говорити нею вільно ,і без остраху. Шануймо нашу мову!

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

 

Щороку, саме в День української писемності та мови, проводиться Всеукраїнський радіо- диктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це перевірка знань, а також єдність з усіма , хто любить і шанує рідне слово.

Тож запрошуємо до перегляду літературно-тематичної композиції «До мови доторкнемось серцем».

Григорій Сковорода:шлях мудреця

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ШЛЯХ МУДРЕЦЯ

3 грудня - 300 років від народження  Григорія Сковороди (1722-1794), -генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, культурно-освітнього подвижника.

 

Уже три століття  живе у серці кожного українця пам’ять про великого мислителя і поета, провидця і мрійника.

Григорій Сковорода – це втілення духу і мудрості України. Він був проповідником філософії любові і свободи, патріотом і борцем за українську незалежність.

Постать Сковороди знаменує цілу епоху: кінець Гетьманщини та народження ранньомодерної України XVIII — добу політичної трансформації та пошуків нового порядку життя.

Сковорода – реальна і містична фігура, праведна і мудра.

Григорій Сковорода обрав новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку, співаючи на повні груди, власними ногами  виходив усю Україну, Великоросію, а ще й Західну Європу. І ця мандрівка тривала до самої смерті — чверть віку. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою чи флейтою, і своїми творами. Слава про нього розходилася широко, і багато хто бажав його бачити й чути як речника великої правди.

Жоден твір не було видано за його життя.

Його «філософія щастя» вже майже 300 років наповнює наші серця мудрістю. Не лише в Україні, а й за її межами. Мудрий Сковорода словом істини очищає нашу свідомість, сповнює надією, долучаючи до мудрості.

У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, розуміння власної культурної ідентичності, переосмислення історичної спадщини, плекання особистої та національної свободи ― особливо важливі.

Якщо взяти фразу “Світ ловив мене, та не спіймав” , то вона влучна навіть і сьогодні. На початку травня Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області  російські загарбники розбомбили, при цьому його скульптура та експонати вціліли. Тобто “руський мир”, який прийшов до Сковороди, не впіймав його знову.

Мудрий Сковорода словом істини очищає нашу свідомість, сповнює надією, долучаючи до мудрості.

 «Життя — це постійний та безперервний пошук істини», саме так вважав Григорій Савич.

Світ Сковороди непростий, його не вхопиш одразу, тому ювілейний період ― добра нагода для того, аби в нього зануритись і пильно та захоплено на все подивитись. 

Пропонуємо дізнатися більше про життя та діяльність Григорія Савича Сковороди з книг, які зібрані на книжковій виставці « Григорій Сковорода: шлях мудреця».

 

ІРЕН РОЗДОБУДЬКО: ЖИТТЯ - МІЙ ОСТРІВ ДЛЯ ЧИТАЧІВ

 ІРЕН РОЗДОБУДЬКО: ЖИТТЯ - МІЙ ОСТРІВ ДЛЯ ЧИТАЧІВ

Сьогодні, 3 листопада, святкує ювілей талановита письменниця, лауреат і переможець «Коронації слова», фіналістка Шевченківської премії в номінації «Література», «Золотий письменник України» - Ірен Роздобудько. Це одна з найуспішніших українських письменниць, яка працює в різних жанрах – від психологічних трилерів та детективів до романів-алюзій. Сучасна українська авторка дивує своєю ерудованістю та різногранністю, адже у творчому самовираженні – вона, насамперед, прагне бути справжньою. Ірен Роздобудько торкається найпотаємніших струн душі кожної людини, намагається знайти відповіді на важливі питання сьогодення, прокладає місток в майбутнє. Вона вміло керує українським словом, тому її книги не залежуються на полицях нашої бібліотеки. А хто ще не знайомий з чудовими творами письменниці, запрошуємо „покуштувати” літературні новинки, отримавши істинне задоволення від гортання паперової книги.

Читайте українське!

« Все найкраще в світі родиться з любові…»

                В цей осінній, сонячний день до нашої бібліотеки завітав поет і журналіст В’ячеслав Стрий і не з порожніми руками. Він презентував книгу «На межі просвітління» нашої землячки, членкині Міжнародної Гільдії письменників, спілки письменників України та Ізраїлю Валентини Чайковської. Розповів про творчий шлях славетної поетеси та прочитав її декілька віршів.

Творчість пані Валентини пломеніє любов’ю до двох країн, бо вона народилась і провела дитинство в Україні, а нині живе і творить на Святій землі. Та жіноче серце Валентини Чайковської болить за нав’язане Україні воєнне лихоліття:

Питає в матінки синок;

«Матусю, де наш тато?

Для кого вчора нам вінок

Приносили до хати?»

А неньці ніби губи хтось

Змастив гіркотним клеєм,

Тай затремтіла так чогось,

Мов струм пройшов крізь неї…

«Війна, мій хлопчику, війна

Твого забрала тата.

У ворога душі нема!

Лягай, дитинко, спати…»

«На межі просвітління» — книга світла, добра і людяності. Так охарактеризував її журналіст. Він вручив цей дарунок для шанувальників поетичного слова.