Маруся Чурай Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

 

                                          
Маруся Чурай  Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Ця дівчина не просто так, Маруся,
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа…

                                                          Ліна Костенко

Дівчина-легенда, Чураївна – так називають українську народну піснярку Марусю Чурай. 25 січня  виповнюється 400 років від дня народження .

 ЇЇ ім’я стало світлою пісенною легендою. Доля Марусі Чурай хвилювала багатьох митців ще з кінця ХІХ століття, а її образ став однією з найдраматичніших сторінок української історії часів Козаччини. Народна пам’ять приписує поетесі авторство близько 20 пісень. Серед найвідоміших: «Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю» «Сидить голуб на березі», «Засвіт встали козаченьки» та інші . Маруся Чурай стала символом української пісні, яка була і є душею нашого народу.

Марусі Чурай присвячено чимало літературних творів, зокрема балада Левка Боровиковського «Чарівниця», драма Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драма Володимира Самійленка «Маруся Чураївна», повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», але найвідомішим з них став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко.

Маруся Чурай – голос і душа пісенної України. Михайло Стельмах писав : «Три віки ходять пісні, приписувані Марусі Чурай, по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям. А попереду – вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі».

 

Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

Не серед нас, та разом  з нами. В серцях , у пам’яті, в думках.

Рік тому Герой повернувся на щиті. Земляки встелили його останню дорогу квітами на знак вдячності за вірність державі та українському народові, за захист ціною життя...

Невблаганна смерть забрала життя жителя села Соснина Іваничівської селищної територіальної громади, військовослужбовця, солдата Трачука Миколу Валерійовича.

Виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність,  загинув 24 січня 2024 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новодарівка Пологівського району  Запорізької області.

Герою назавжди 49…

Тепер він  навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким і розділяємо їх горе.    Світла пам’ять Герою! У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам’яттю.

 

Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

 

Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

Герої не вмирають ! Вони просто перестають бути поруч. Відлітають…              Минає час та не минає біль від втрати.

До когорти Небесного війська  приєднався житель нашої громади, селище Іваничі , Кузьмич Руслан Петрович.

Тепер він  навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг

22 січня - річниця з дня смерті воїна . Не лише на полі бою гинуть захисники України, але й помирають у військових госпіталях. Передчасна смерть забрала життя  військовослужбовця, який був призваний  під час мобілізації . Він віддав своє життя , захищаючи Україну від російських окупантів. До останньої хвилини життя залишався вірним військовій присязі й народові України. Тепер йому навіки 52 роки.
Світла пам’ять Герою! У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам’яттю.

Перевесло неспокійних літ

 

                           Перевесло неспокійних літ

                               (літературна година)

З ювілеєм – 75! Творчої Вам наснаги, незвичайних сюжетів, блискучих ідей,  здоров’я, великої кількості шанувальників , миру і  перемоги в Україні.

 2 січня славний ювілей завітав на життєвий поріг Надії Гуменюк -  української поетеси, прозаїка, публіциста, члена Національної спілки письменників України, заслуженого журналіста України, лауреата багатьох літературних премій . Надія Павлівна Гуменюк, дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса. Авторка понад чотирьох десятків книжок: поезії, прози, твори для дітей.

Слово, яке дарує нам Надія Гуменюк, і світле, і тривожне. Воно зачіпає струни людської душі, торкається нашої болючої історії.

Життя як детектив. Життя як драма. Життя як воскресіння. В них – кохання і зрада, любов і ненависть, надія і випробування.  Письменниця любить своїх героїв. ЇЇ твори дарують нам надію на те, що слово в літературі живе і освітлює мудрістю наші нелегкі будні.

І…новинка. Новий великий роман  Надії Гуменюк «Твоя навіки…». Це зворушлива історія кохання, оповита випробуваннями, війною, розлуко, та невблаганними поворотами долі. Радимо зануритися в цей твір нашим шанувальникам й поціновувачам сюжетів з реальним історичним підгрунтям.

Твори Надії Гуменюк вселяють нам надію на те, що слово в літературі живе і освітлює мудрістю наші нелегкі будні.

Тому романи письменниці не загубляться серед книжкових новинок і кожен знайде собі видання на свій смак. Тому варто завітати до книгозбірні і вибрати книги .

 Дорогі наші колеги, читачі та друзі бібліотеки! Сердечно вітаємо вас з Новим роком!

Хай в році новому біда вся минеться,

Здоров'я і щастя до всіх посміхнеться,

У кожному домі, у кожній родині!

Хай мир запанує по всій Україні!

Запрошуємо вас у затишний світ нашої книгозбірні! Тут ви можете ознайомитися як з класичними, так і сучасними творами, що відображають магію зимових свят та дарують святковий настрій.

Почати рік із книги – це як налаштувати компас свого часу в правильному напрямку. Адже кожна сторінка – це можливість відкрити щось нове.

Саме зараз час обрати те, що буде надихати вас у новому році:

неймовірний роман, який зігріє холодними вечорами

духовну чи мотиваційну літературу, щоб почати рік із натхнення

історії для маленьких читачів, щоб створити справжню казку вдома.

Заходьте до нас, щоб обрати книгу, яка стане вашим супутником у святкові чи будні дні. Або ж просто забігайте на чашку теплого спілкування й атмосферу затишку серед наших полиць.

Шаховий турнір присвячений Дню Збройних Сил України.

 

Шаховий турнір присвячений  Дню Збройних Сил України.

Сьогодні , 1 грудня, в публічній бібліотеці відбувся шаховий турнір. Організатори присвятили цей захід українським незламним воїнам ЗСУ. Це не просто змагання, а шаноблива подяка нашим мужнім захисникам, які щодня воюють за свободу та незалежність нашої країни.

За перемогу боролися шахісти з Іванич, Володимира, Овадного – всього 9 учасників . Всі зважено підходили до кожного поєдинку і намагалися посісти якомога вищу позицію. Після напружених шахових баталій визначилися й переможці :

ІІІ і ІІ місце розділили між  собою за рівною кількістю балів Баюн Віталій і Бранчук Микола.

І місце- переможцем визнано Лапіна Дмитра.

Усі вони були відзначені грамотами і є жителями міста Володимира.

Вітаємо переможців і дякуємо нашим  незламним воїнам за захист!

Ми віримо у вас і в нашу Україну. Разом ми переможемо !

Герої не вмирають ! А пам'ять не згасає...

 

    Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

Не серед нас, та разом  з нами. В серцях , у пам’яті, в думках.

1 грудня… День народження… Дмитру Катану назавжди – 29  і Ярославу Каламуняку назавжди – 37 років.

Тепер вони навічно з небесною вартою, а над їхніми  могилами навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.                         

Тож нехай наша пам’ять буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою.    

   

                             У перші дні повномасштабної війни  Катан Дмитро Олегович проживав у селі Мишів, де приєднався до лав тероборони. Згодом отримав повістку і став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.

Солдат Дмитро Катан загинув 18 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. 1 грудня захиснику виповнилося 29 років.

2 травня 2024 року , під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області загинув військовослужбовець Ярослав Дмитрович Каламуняк,  уродженцем Іванич, мешканцем Нововолинська.  

Ярослав був призваний під час мобілізації і вірний військовій присязі на вірність Українському народу, виконав свій військовий  обов’язок в бою за Україну, за її свободу і незалежність.

Світла пам’ять Героям! У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам’яттю.