Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

22 липня минуло два роки від дня, коли закінчилося земне життя воїна – захисника Редьки Івана Васильовича.

Йому навіки 43

Тепер він навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

Народився в Іваничах. Навчався в Іваничівській середній школі №1.

З перших днів російського вторгнення 2014 року пішов добровольцем в АТО, продовжив службу в ООС. Служив в 51 ОМБР помічником кулеметника, а згодом в 14 ОМБР. Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки - Савур-Могила, Мар’янка, Амбросіївка. Саме на плечах таких воїнів, як Редька Іван Васильович трималася оборона країни з 2014 року. Він був не просто воїном, він був стрижнем нашого часу, стрижнем українського супротиву.

З початком повномасштабного вторгнення продовжував захищати Україну на Харківському і Донецькому напрямках. В боях проявляв себе, як досвідчений воїн. «Простий, веселий і надійний побратим» - так охарактеризував його ж побратим іваничівець Тарас Борейко.

Хоробрий, відважний та рішучий, винахідливий та працьовитий – він був душею та підтримкою для всіх, хто його знав. А ще справжній патріот, вірний син України!

Та тяжкі військові будні підірвали здоров’я мужнього захисника і в жовтні 2023 року він демобілізувався.

22 липня 2024 року серце захисника зупинилося.

Похований в селі Скулин Ковельського району, де проживає дружина і донька захисника.

Низький уклін рідним та близьким воїна.

Вічна слава Герою!

Бачити менше

Переглянути статистику та оголошення

Просувати допис

110

24

10