Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…

 

  Герої не вмирають! А пам’ять не згасає…                                   
Не серед нас, та разом  з нами. В серцях , у пам’яті, в думках.

 

18 грудня - 3-я річниця від дня загибелі нашого земляка Катана Дмитра Олеговича.

Швидкоплинний час, на жаль, не лікує рани, а лише притуплює біль, і вчить жити з тим болем, і спогадами. Ці спогади - це пам'ять, яка житиме у наших серцях.

 

Дмитру назавжди 29… Тепер він – навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

 

Народився Дмитро 1 грудня 1993р. в с. Морозовичі. З 2000 по 2009 рік навчався в місцевій школі.

З 2010 року проживав у селі Мишів.

Напочатку повномасштабного вторгнення був одним із перших, хто пішов в тероборону, ставши на захист спочатку села, а потім і громади.  Після вручення повістки 8 вересня 2022 року Дмитро Катан вже проходив підготовку на полігоні в м. Рівне.

15 листопада 2022р. прибув у військову частину в м. Яворів Львівської області. Служив у 24-тій окремій механізованій бригаді імені короля Данила на посаді стрільця-помічника гранатометника.

З 17 листопада стояв на захисті м. Бахмут. 14 грудня 2022 року поїхав на бойове завдання, з якого Дмитру не судилось повернутись живим.

18 грудня 2022 року в результаті ворожого обстрілу  в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області загинув Катан Дмитро.

Хоробрий, відважний та рішучий  – він був підтримкою для всіх, хто його знав. А ще справжній патріот, вірний син України! Таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних, бойових побратимів, друзів і знайомих, а його ім’я навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.

 

Світла пам’ять Герою! У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам’яттю.