середа, 25 серпня 2021 р.

Україна Шевченкова квітне, бо вишивана в неї душа



Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
Надія Красоткіна
У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка.
Кожна українська родина має в домівках вишиті речі, що перейшли у спадок від мам, бабусь, прабабусь. Не менш цінують та зберігають речі вишиті своїми руками, руками своїх дітей, онуків.
Помилуватися вишитими шедеврами талановитих майстринь – Супронюк Ольги Володимирівни, Тарасюк Лариси Яківни, Стасюк Євдокії Леонідівни, Кот Слави Тихонівни могли усі охочі під час святкування 30-ї річниці Незалежності України. Усі витончені роботи захоплюють своїм колоритом, самобутністю та гармонією кольорових поєднань, випромінюють неповторну красу і надають відчуття затишку та теплоту рук вишивальниці.
Українська вишивка – це не лише результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу, а й безцінний скарб нашої культури, який шанує і Україна, і весь світ.

















Немає коментарів:

Дописати коментар